Сб
22.09.2018
05:03
Вітаю Вас Гість
RSS

 
Дошкільний навчальний заклад №32 м. Чернівці
Головна Реєстрація Вхід
Сторінка логопеда »
Меню сайту

Категорії розділу
Візитівка [1]
Про наш садок [1]
Адміністрація [1]
Колектив [19]
Педагогічний та обслуговуючий персонал
Наші групи [6]
Напрями роботи ДНЗ №32 [2]
Розвиваємо здібності дітей [1]
Відео-екскурсія [1]

Наше опитування
Шановний відвідувачу ви:
Всього відповідей: 137

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Практичний семінар для батьків "Артикуляційна гімнастика вдома"

Правильне, чітке та гарне мовлення - важлива складова гармонійного розвитку особистості. 

Кожна дитина хоче говорити так, щоб її слухали і розуміли. Однак, не кожен малюк знає, як це - говорити правильно. І саме ми, дорослі, повинні допомогти дітям в цьому.

В нашому садочку відбувся практичний семінар для батьків "Артикуляційна гімнастика вдома", на якому дорослі мали змогу не лише уточними знання про особливості розвитку мовлення дошкільнят, а й практично повправлятися у виконанні артикуляційної гімнастики.

Артикуляційна гімнастика - це підготовчий етап, який допоможе дітям досягнути правильної звуковимови, адже вчитисть говорити правильно слід з дитинства!
Правильне мовлення допоможе їм в майбутньому почувати себе впевнено у буть-яких життєвих ситуаціях.

 

   

 

 

 

Як навчити дитину переказувати  художні твори

  Розвивати зв’язне  мовлення дітей дошкільного віку допомагає художня література. У віці від 4 до 5 років у дітей починають формуватися навички самостійного зв’язного висловлювання. Малюки в цей час не лише відповідають на запитання дорослого, а й здатні розповідати про те, де вони були, що з ними трапилось, що їм сподобалось тощо. Саме тому в середньому дошкільному віці дітей навчають переказувати художні твори.

Які твори варто добирати для переказу?

   Зазвичай, для переказу спочатку обирають добре знайомі дитині прозові твори – оповідання або казки («Курочка Ряба», «Ріпка», «Колобок», «Рукавичка»). Згодом можна використовувати й нові твори, з якими дитина щойно ознайомилась. Приклади оповідань і казок для переказу можна знайти в книзі «Хрестоматія для читання» (Х.: Основа, 2014).

 

Варто пам’ятати, що для переказу добирають невеликі за обсягом твори (близько півсторінки ), написані простою, зрозумілою мовою. 

Як допомогти дитині навчитись переказувати?

   Перш за все ознайомити дитину з художнім твором. Дорослий виразно розповідає казку або читає оповідання, проводить бесіду за змістом, показує ілюстрації. Своїми запитаннями і поясненнями зосереджує увагу дитини на окремих частинах твору: з чого почалася розповідь, що трапилося потім, чим закінчилася подія. Після цього дорослий пропонує дитині переказати твір. Краще це робити в ігровій формі: розповісти твір улюбленій іграшці, бабусі, татові або перетворитися на диктора телепередачі «На добраніч, діти» і переказати «глядачам» казку або оповідання.

Які труднощі відчувають діти під час переказу?

 

  Малюкам ще важко самостійно розібратися в суті описаних подій, простежити логічні зв’язки між частинами казки чи оповідання. Тому під час переказу вони щось пропускають, переставляють епізоди тощо. У такому випадку дорослий може допомогти дитині постановкою запитань за змістом твору. Діти ще не вміють самостійно виділяти образні описи, порівняння, а тому їхні перекази стають схематичними. Дорослому слід звертати увагу дитини на образні слова і звороти та пропонувати їх повторити.

Зверніть увагу! Під час переказу важливо передати смисл художнього твору, дотримуючи послідовності у відтворенні епізодів. Однак не потрібно вимагати від дитини послідовного переказу. Дорослий має показати малюкові, що підчас переказу можна замінювати слова у творі.

Як переказувати казку?

1. Дорослий читає казку.

ДВІ КІЗОЧКИ (М. Коцюбинський)

   А дві кізоньки-то були розумнішими. Стрілись вони на вузенькій стежечці. З одного боку стежечки глибокий рів, а з другого – висока крута гора. Розминутися ніяк не можна.

   Постояли вони, постояли, подумали-подумали, а тоді одна кізочка стала на коліна, перевернулася на бік, лягла на стежці і притиснулася спиною до гори.

   Тоді друга обережно переступила через неї, а та, що лежала, встала і пішла собі.

2. Дорослий ставить запитання за змістом.

- Де зустрілися кізочки?

- Що було з одного боку стежечки? (Глибокий рів) Рів – це глибока яма.

-  Що було з другого боку стежечки?

- Як кізочкам вдалося розійтися? Що зробила одна кізочка? Що зробила інша?

- Поміркуй, якими були кізочки.

Зверніть увагу! Відповідь на останнє запитання передбачає допомогу дорослого, який пояснить дитині, що кізочки були розумними, ввічливими, вихованими, тому змогли уникнути біди.

3. Дорослий пропонує дитині розповісти цю казочку своїм іграшкам. Для того, щоб слухачам було все зрозуміло, варто ще раз послухати казку.

- Заплющ очі, слухай уважно і уявляй усе, про що розповідається.

4. Повторне читання казки.

5. Переказ казки.

- Спочатку розкажи, де зустрілися кізочки. Потім – що вони зробили. Чим закінчилася казка?

   Щоб дитині було цікавіше переказувати, можна скористатися настільним театром: одночасно розповідати і рухати іграшками (кізочками).

Пам’ятайте! Важливою передумовою розвитку мовлення дошкільника є регулярність занять, ваша впевненість, доброзичливість і бажання зацікавити дитину спільною діяльністю.

Успіхів Вам!

Мовлення дорослих - приклад для дітей

Мова - то жива сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і своє сподівання, свій розум, досвід, почуття.

Мовлення дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини, насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху й здібності до наслідування.

Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, передає місцеву говірку, діалектизм, вульгаризм. Яскраве та  виразне мовлення дітей залежить від мовлення дорослих.

Правила, які варто пам'ятати:

Якщо до Вас звернулись із запитанням, відповідайте ввічливо, повним реченням. Чітко вимовляйте слова і звуки, говоріть так, щоб було зрозуміло.

Уважно вислуховуйте поради старших -  і Вас вислуховуватимуть Ваші діти.

Вітайтеся при зустрічі з друзями, знайомими і привчайте це робити своє маля. Слова привітання чи прощання промовляйте доброзичливо, з посмішкою - теж саме буде робити Ваш син чи донька.

Вчіть дитину звертатися до дорослих на «Ви».

Не забувайте вибачитися за допущену недоречність у поведінці.     Дякуйте за надану Вам допомогу, турботу, увагу - навчайте цьому дитину.

Повсякчас в мові використовуйте чарівні слова: «будь-ласка», «дякую», «прошу», «вибачте», «на все добре», «дозвольте», «смачного»,

«до побачення», «доброго дня», «перепрошую»  тощо.

Не розмовляйте голосно у транспорті, на вулиці, у громадських місцях - те ж саме буде робити Ваш малюк.

 

Запам'ятайте!

Ваша дитина буде лагідна, чуйна, уважна, правильно говорити при спілкуванні з іншими,  якщо Ви станете для неї взірцем!

Діти завжди наслідують своїх батьків!

ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ

РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З РАННЬОГО ВІКУ

 1. Показувати і переміщати яскраві предмети.

2. Розміщувати предмети, що цікавлять малюка, біля нього, щоб їх можна було стукнути, пхнути, схопити, краще роздивитися.

3. Розмовляти з дитиною, уподібнюватися йому, називаючи

його на ім'я.

4. Забезпечити дитину достатньою кількістю предметів для хватання і маніпулювання з ними.

5. Почати гратися з дітьми в такі ігри, як «Ку-ку», «Знайди сховане».

6. Організувати безпечне місце для дослідницько-орієнтаційної діяльності й забезпечити малюка яскравими предметами, які б він міг відшукати, переміщати і т. д.

7. Проговорювати свої дії («Я кладу м'яч за спину, спробуй його дістати»).

8. Намагатися постійно ускладнювати ігри «Знайди сховане».

9. Гратися з ляльками, імітувати дії дитини та стимулювати її до уподібнення.

10. Пояснювати те, що відбувається («М'яч закотився під стіл, тому що ти ударив по ньому»).

11. Гратися з дитиною під час купання, використовуючи різноманітні плаваючі іграшки, в які можна наливати воду, зжимати їх і т. д.

12. Задавати запитання і давати дитині час знайти відповідь самому.

13. Забезпечити дитину іграшками для її символічних ігор.

 

Для того, щоб діти могли повністю проявити і розвинути свої   здібності, вони повинні рости у середовищі, яке відгукується

 на їхні потреби! 

Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

Словник кожної людини поділяється на пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник – це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

  • до 1 року 6 місяців – 10-15 слів;
  • у кінці 2 року – 300 слів;
  • у кінці 3 року – 1 000 слів;
  • в 4 роки – 2 500 слів;
  • в 5 років – 3 500 слів;
  • в 6 років – 4 000 слів;
  • в 7 років – 4 500 слів.

У дорослої людини словник нараховує близько 6 – 8 тисячі слів. Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику переважають іменники 50%, дієслова – 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови.

Проте і в середньому дошкільному віці є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.

Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати мову образними народними виразами.

 

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4 – 5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропоную Вам таблицю, в якій наведено орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ

ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

Від 1 до 2 років

А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років

У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років

С, З, Ц

Від 4 до 5 років

Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 7 років

Л, Р

 

 

Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини

П’ятий рік життя

Словниковий запас дитини досягає 1500 – 2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки [с, з, ц], починають вимовляти шиплячі звуки [ш, ж, ч], але ще можуть замінювати їх один – одним (наприклад, шапка – «сапка», «жовтий – «жовтий»). Звук [р] в цьому віці діти ще можуть замінювати на [й], [л] або [ль] (наприклад, рак – «йак», риба – «либа», пиріг – «пиліг»).

 

Шостий рік життя

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 3 000 до 3 500 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважливіших видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивиться телевізор, а ми з мамою читала цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені (паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки [ш, ж, ч] та звуки [л, ль],  [р, рь]. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови. 

Календар
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Пошук

Годинник





Косар О.В. -  ДНЗ№32  © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz